Алергія, або алергічна реакція – це результат неадекватної імунної відповіді на повторне потрапляння в організм різних алергенів, наслідком чого є ушкодження власних тканин, порушення функціонування органів, окремих систем або всього організму.
Чужорідні речовини можуть виступати імуногенами або алергенами. Імуноген викликає суто захисну реакцію, алерген – патологічну алергічну.
Патологічна реакція на певну речовину виникає в разі схильності організму до розвитку алергічних реакцій. Схильність може бути спадковою або набутою в процесі життєдіяльності. Для людей зі схильністю до алергій характерне надмірне виділення імунними клітинами імуноглобулінів різних класів, у першу чергу – імуноглобуліну Е.
Алергія реалізується шляхом розвитку одного з типів реакції гіперчутливості. 4 основних типи гіперчутливості були описані англійськими вченими Робіном Кумбсом і Філіпом Джеллі в 1963 році. Надалі був описаний ще один тип гіперчутливості.
Детальніше зупинимося на кожному з п’яти типів гіперчутливості.
І тип гіперчутливості (анафілактична або атопічна реакція) пов’язаний з виділенням тучними клітинами та базофільними лейкоцитами великої кількості біологічно активних речовин (медіаторів запалення). Виділення медіаторів відбувається внаслідок впливу на клітини імуноглобулінів Е, що виникли у відповідь на контакт людини з алергеном.
При першому контакті з алергічною речовиною організм лише знайомиться з ним і починає виробляти антитіла до цього антигену. А вже при повторному контакті з алергеном антитіла запускають алергічну реакцію з дуже швидким виділенням значної кількості медіаторів запалення.
До основних медіаторів запалення належать:
- гістамін;
- гепарин;
- базофільний калікреїн;
- фактори хемотаксису еозинофілів і нейтрофілів;
- лейкотрієни;
- фактори активації тромбоцитів;
- простагландин D2.
За даним типом гіперчутливості розвиваються такі захворювання:
- анафілаксія;
- анафілактичний шок;
- алергічна бронхіальна астма;
- поліноз;
- харчова алергія;
- деякі інші менш поширені форми алергії.
ІІ тип гіперчутливості (цитотоксичні, цитолітичні реакції) може виникати при переливанні крові або її компонентів, використанні лікарських засобів, після трансплантації чужорідних тканин. Також за даним типом чутливості розвиваються алергії на холод і тепло.
Для ІІ типу гіперчутливості характерна реалізація алергічної реакції за допомогою імуноглобулінів М, G, фагоцитів і системи комплементу з активним руйнуванням імунною системою власних клітин організму хворого, помилково прийнятих за чужорідні.
ІІІ тип гіперчутливості (хвороба імунних комплексів) пов’язаний з утворенням нерозривних комплексів антиген-антитіло, які, осідаючи на стінках кровоносних судин, блокують циркуляцію крові, призводять до накопичення у тканинах імунних клітин і провокують місцеве виділення значної кількості медіаторів запалення.
За даним типом гіперчутливості розвиваються такі захворювання:
- сироваткова хвороба;
- алергія на цвіль;
- “Легені фермера”;
- “Хвороба сироварів”;
- ” Легені любителів птахів”;
- ” Легені лабораторних працівників”.
ІV тип гіперчутливості (клітинна реакція) не залежить від циркулюючих антитіл і розвивається за участю сенсибілізованих Т-лімфоцитів. При першому контакті з антигеном в організмі людини формується значна кількість Т-лімфоцитів, що контактують з алергеном, частина яких залишається в організмі й після припинення контакту з тригером. Ці клітини (Т-клітини пам’яті) при наступному контакті з алергеном запускають каскад патологічних реакцій, що викликають алергічні прояви.
Даний тип гіперчутливості характерний для:
- інфекцій, що супроводжуються алергічними реакціями;
- контактного дерматиту хімічної етіології;
- реакції відторгнення трансплантата.
V тип гіперчутливості (аутоімунні реакції) характеризується сенсибілізацією організму до власних тканин. Дана форма алергічних реакцій лежить в основі аутоімунних захворювань.
Слід зазначити, що І і ІІ типи гіперчутливості належать до реакцій негайного типу (виникають дуже швидко після вторинного контакту з алергеном), ІІІ тип гіперчутливості належить до відтермінованих реакцій (проявляються за невеликий проміжок часу), а IV і V – до реакцій уповільненого типу (виникають з тимчасовим відтермінуванням, після тривалого контакту з алергенами).
У перебігу алергічних реакцій усіх п’яти типів гіперчутливості виділяють наступні стадії:
- імунологічна (перший контакт імунної системи з алергеном);
- період спокою (часовий відрізок між першим і другим контактом з алергеном);
- патохімічна (запуск каскаду патологічних реакцій імунної системи з викидом великої кількості медіаторів запалення);
- патофізіологічна (реакція органів і систем організму на вплив біологічно активних речовин);
- виражена клінічна картина.