Синдром Коуніса (алергічний інфаркт міокарда або алергічна нестабільна стенокардія) – клінічна форма ішемії міокарда алергічного генезу. Уперше патологія була описана в 1950 році, як окрема нозологічна форма синдром Коуніса відомий з 1991 року.
Зміст
- Причини виникнення синдрому Коуніса
- Види синдрому Коуніса
- Симптоми синдрому Коуніса
- Діагностика синдрому Коуніса
- Лікування синдрому Коуніса
- Можливі ускладнення синдрому Коуніса
- Особливості перебігу, діагностики та лікування синдрому Коуніса в дітей
Причини виникнення синдрому Коуніса
Найчастіше розвиток даного захворювання пов’язують з такими алергенами:
- лікарські засоби;
- отрута комах;
- матеріали, що входять до складу коронарних стентів;
- харчові продукти.
Але варто пам’ятати, що, фактично, будь-який алерген може спровокувати синдром Коуніса.
Види синдрому Коуніса
Виділяють наступні форми алергічної ішемії міокарда:
- алергічна ішемія серця в кардіологічні здорових пацієнтів;
- алергічна ішемія міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця;
- алергічна ішемія міокарда в пацієнтів зі стентами в коронарних судинах.
Симптоми синдрому Коуніса
Для синдрому Коуніса характерна одночасна поява симптомів алергічної реакції та ішемії міокарда різного ступеня тяжкості. Найбільш характерними симптомами є:
- свербіж шкіри;
- висип на шкірі та слизових різного характеру;
- симптоми алергічного риніту й кон’юнктивіту;
- відчуття серцебиття;
- біль у грудях;
- низький тиск (гіпотензія);
- зменшення частоти серцебиття (брадикардія);
- непритомність;
- загальна слабкість, нездужання;
- пітливість;
- нудота й блювота;
- діарея.
Діагностика синдрому Коуніса
Діагностика синдрому Коуніса ґрунтується на:
- зборі та аналізі скарг пацієнта;
- кардіологічному анамнезі;
- алергологічному анамнезі;
- вивченні історії хвороби й сімейного анамнезу;
- огляді пацієнта (аускультація, пальпація);
- лабораторній діагностиці (аналізи крові й сечі, імунограма; тропоніновий тест);
- інструментальній діагностиці (ЕКГ, холтер, УЗД, велоергометрія, коронароангіографія тощо).
Діагностична програма синдрому Коуніса обов’язково повинна включати консультації алерголога, імунолога, дерматолога, кардіолога.
У разі стабільного стану пацієнта з метою виявлення критичного фактора можуть проводитися шкірні тести, ALEX тест.
Найважливішим для постановки діагнозу синдрому Коуніса є зіставлення часу появи симптомів алергічної реакції та ішемії міокарда. Діагноз «синдром Коуніса» може вважатися ймовірним у разі одночасної появи цих груп симптомів або ж клініки ішемії серцевого м’яза незабаром після прояву симптомів алергії.
Лікування синдрому Коуніса
Лікування синдрому Коуніса одночасно спрямоване на боротьбу з алергічною реакцією й ішемією міокарда та її наслідками.
Для ефективного усунення патологічної реакції імунної системи слід припинити контакт хворого з алергеном. Пацієнту призначається гіпоалергенна дієта. Патогенетична медикаментозна терапія включає глюкокортикостероїди та антигістамінні препарати.
Лікування ішемії міокарда проводиться з урахуванням нозологічної форми патології відповідно до чинних протоколів. Але слід пам’ятати, що в разі синдрому Коуніса потрібно з обережністю застосовувати адреналін і опіоїдні анальгетики у зв’язку з можливим погіршенням стану пацієнта. Якщо без опіоїдних анальгетиків обійтися неможливо, то краще за все застосовувати фентаніл. У разі постійного застосування пацієнтом в-блокаторів адреналін може бути неефективним. У таких випадках може використовуватися глюкагон або метоксамин.
Можливі ускладнення синдрому Коуніса
До найчастіших ускладнень синдрому Коуніса належать:
- серцева недостатність;
- порушення серцевого ритму та серцевої провідності;
- кардіосклероз;
- тромбоемболії.
Особливості перебігу, діагностики та лікування синдрому Коуніса в дітей
Синдром Коуніса практично не зустрічається а дітей. Немає принципової різниці в клініці, діагностиці та лікуванні синдрому Коуніса в молодих і літніх людей.