Набряк Квінке (гігантська кропив’янка, ангіоневротичний набряк, трофоневротичний набряк, алергічний набряк) – це реакція організму алергічної природи на різні фактори зовнішнього середовища. Характеризується набряками, що швидко розвиваються, які локалізуються на ділянках шкіри з розвиненою підшкірною клітковиною й підслизовою основою (губи, повіки, щоки, ніс, слизова рота й верхніх дихальних шляхів, рідше – зовнішні статеві органи). За даними ВООЗ, у 10-20% людей у всьому світі з різних причин хоча б один раз у житті спостерігалися симптоми кропив’янки або ангіоневротичного набряку.
Зміст
- Причини набряку Квінке
- Фактори, що провокують розвиток набряку Квінке
- Виникнення та розвиток набряку Квінке
- Класифікація набряку Квінке
- Симптоми набряку Квінке
- Методи діагностики набряку Квінке
- Перша невідкладна (долікарська) допомога при набряку Квінке в області гортані
- Методи лікування набряку Квінке
- Профілактика набряку Квінке
- Можливі ускладнення набряку Квінке
- Особливості перебігу, діагностики та лікування набряку Квінке в дітей
Причини набряку Квінке
Набряк Квінке можуть спровокувати різні зовнішні й внутрішні фактори. До найбільш частих причин розвитку набряку Квінке належать:
- вживання продуктів харчування з високим вмістом амінів і саліцилатів (сири, сирокопчені продукти, морепродукти, шоколад, боби, горіхи, овочі та фрукти);
- продукти з консервантами й барвниками;
- інфекційні захворювання;
- аероалергени (пил, побутові хімічні речовини, пилок рослин);
- укуси комах;
- окремі групи лікарських препаратів (наприклад, протизапальні);
- психологічні та емоційні перевантаження;
- спадкові чинники (порушення в системі комплементу).
Фактори, що провокують розвиток набряку Квінке
Ризик розвитку набряку Квінке збільшується при наявності в людини системних захворювань з ураженням імунної системи, розладів шлунково-кишкового тракту, гінекологічних та онкологічних захворювань, цукрового діабету, алергічних захворювань в анамнезі.
Ризик розвитку набряку Квінке збільшується при постійних фізичних або психоемоційних перевантаженнях і в разі загального виснаження організму.
Провокують розвиток набряку Квінке оперативні втручання, стрес, травми, іноді – різкі зміни температури.
Виникнення та розвиток набряку Квінке
Розвиток набряку Квінке пов’язаний з порушенням діяльності тучних клітин і базофілів. Відбувається місцева реакція виділення великої кількості медіаторів.
Унаслідок впливу даних речовин відбувається значне збільшення проникності стінок судин і рідина з кровоносного русла активно виходить у периваскулярний простір. Як наслідок, відбувається локалізоване скупчення значної кількості рідини в нижніх шарах дерми та підшкірних тканинах.
Класифікація набряку Квінке
Виділяють набуту та спадкову форми набряку Квінке.
Набутий набряк Квінке розвивається в разі впливу на організм зовнішніх алергізуючих факторів.
Спадкова форма пов’язана з генетичними порушеннями, які викликають збій роботи системи комплементу та призводять до каскаду імунологічних змін, що провокують розвиток набряку при зовнішній стимуляції імунної системи.
Прийнято класифікувати набряк Квінке залежно від його локалізації:
- в області гортані;
- на обличчі;
- набряк слизової шлунково-кишкового тракту;
- в області статевих органів;
- інші.
Симптоми набряку Квінке
Набряк Квінке виглядає як чітко локалізована ділянка набряку шкіри та підшкірного шару. Йому притаманне асиметричне ураження різних ділянок тіла (обличчя, шия, голова, статеві органи, слизова оболонка). Найчастіше зустрічається набряк повік, губ. Особливо небезпечні випадки, коли набряк розвивається на слизовій оболонці гортані (25% випадків). Без належної медичної допомоги він може мати летальні наслідки.
На початок набряку гортані вказують:
- захриплість;
- гавкаючий кашель;
- задишка з ускладненням вдиху;
- шкіра обличчя стає блідою;
- носогубний трикутник набуває синюшного відтінку;
- дихання стає шумним, чутним на відстані;
- візуально можна помітити роздування крил носа, втягнення міжреберних проміжків.
При прогресуванні набряку й подальшого звуження просвіту гортані симптоми дихальної недостатності наростають, можлива втрата свідомості.
У 10% хворих набряк може розвиватися ізольовано без появи висипу на шкірі.
Набряк може часто рецидивувати на одному місці та сприяти порушенню лімфовідтоку з подальшим розвитком слоновості. Больові відчуття при набряку Квінке домінують над свербежем. Повний зворотний розвиток набряку зазвичай настає за 72 години.
У важких випадках з’являються:
- головний біль;
- підвищення температури тіла;
- симптоми загального нездужання.
У разі поразки сечовивідних шляхів набряк Квінке симптоматично схожий на цистит.
Поразка ШКТ супроводжується:
- нудотою;
- блювотою;
- порушенням стулу;
- інтенсивним болем.
Для спадкової форми набряку Квінке характерно:
- ранній початок (з дитинства);
- обтяжений сімейний анамнез;
- поступовий розвиток;
- набряк локалізується на кінцівках, тулубі, шиї, слизовій оболонці дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту;
- проявів кропив’янки та свербежу немає;
- набряк щільний, займає великі ділянки шкіри.
Методи діагностики набряку Квінке
Діагностична програма для постановки діагнозу набряку Квінке включає:
- збір анамнезу (у першу чергу – алергічного);
- фізикальне обстеження пацієнта (огляд, пальпація, перкусія, аускультація);
- загальні лабораторні дослідження;
- спеціалізовані алергологічні лабораторні дослідження;
- додаткові інструментальні методи діагностики.
Ретельний збір анамнезу дозволяє виявити конкретну причину захворювання, а огляд пацієнта – форму й тяжкість набряку Квінке, наявність супутньої патології.
План обов’язкових загальних лабораторних досліджень буде включати в себе аналізи крові й сечі, реакцію Васермана, тест на ВІЛ, копрограму.
До списку спеціалізованих алергологічних досліджень входять:
- дослідження системи комплементу (дозволяє підтвердити або виключити діагноз спадкового набряку Квінке);
- дослідження крові на вміст IgE (загального або специфічного до певного алергену);
- алергологічні тести, що дозволяють визначити конкретний алерген (тест уколом (рrick-test) і скарифікаційні шкірні тести);
- ALEX тест – нова генерація алергологічних проб. Порівняно з багатокомпонентними тестами минулих поколінь має більш широку панель, яка включає понад 200 алергенів. Високу точність забезпечує вбудований у систему інгібітор CCDs (перехресно-реактивної карбогідратної детермінанти). Дана властивість допомагає правильно інтерпретувати результати дослідження й розрізняти перехресні реакції та справжню алергію. Аналіз можна проводити в період прийому антигістамінних, антилейкотрієнових, стероїдних препаратів, під час загострення. Таким чином, даний метод обстеження дозволяє одночасно й точно з’ясувати потрібні показники крові пацієнта, на підставі яких можна поставити заключний діагноз та обрати терапію;
- вивчення рівнів імуноглобулінів А, М, G, показників клітинного імунітету та фагоцитозу.
Додатково можуть використовуватися такі діагностичні тести:
- вивчення рівнів антитіл до ДНК і С-реактивного протеїну;
- бактеріологічне й паразитологічне дослідження (досліджується кал, матеріал з ротоглотки).
З метою диференціальної діагностики та виявлення супутньої патології виконується ряд інструментальних досліджень (УЗД черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки та навколоносових пазух, фіброезофагодуоденоскопія, електрокардіографія).
У складних випадках обов’язковою є консультація суміжних спеціалістів.
Перша невідкладна (долікарська) допомога при набряку Квінке в області гортані
При появі симптомів даного захворювання необхідно надати першу долікарську допомогу за наступним алгоритмом:
- Викликати швидку допомогу.
- Зупинити надходження передбачуваного алергену в організм.
- Забезпечити доступ свіжого повітря.
- Перевірити пульс на сонній артерії та дихання, якщо вони відсутні – почати серцево-легеневу реанімацію.
Методи лікування набряку Квінке
Елімінаційні заходи
У першу чергу, при розвитку набряку Квінке потрібно усунути першопричину його виникнення – прибрати фактор, що викликає алергічну реакцію.
Призначається лікувальне голодування протягом 2-3 днів з подальшим переходом на дієту.
У разі укусу комах необхідно прибрати жало.
При підозрі на розвиток реакції на ліки негайно припинити їхній прийом.
Фармакотерапія
У разі набутого набряку Квінке фармакотерапія включатиме проносні засоби, сорбенти, сечогінні та антигістамінні препарати. У складних випадках можливе використання кортикостероїдів.
Якщо набряк розвинувся в області обличчя або шиї, то обов’язково використовуються кортикостероїди. При розвитку набряку гортані проводять інгаляції з 0,1% розчином адреналіну й 5% розчином ефедрину.
У разі серйозної загрози розвитку асфіксії обов’язковою є інтубація трахеї з подальшою штучною вентиляцією легенів.
При гострому нападі спадкового набряку Квінке поряд з вищеописаною терапією доцільно вводити свіжу або свіжозаморожену плазму. Також використовують амінокапронову або транексамову кислоту.
Дієтотерапія
Для запобігання повторенню набряків слід дотримуватися дієти. В ідеалі треба вилучити з раціону продукти, які викликають алергічну реакцію.
Якщо цього зробити не вдається, то слід уникати вживання продуктів з алергізуючими властивостями. У першу чергу – деякі фрукти та ягоди (абрикоси, апельсини, виноград, ожину, полуницю, малину, смородину, яблука, банани, вишню тощо), овочі (огірки, томати, горох, боби), копченості, шоколад, морепродукти, горіхи, «fast food», продукти, що містять промислові барвники, стабілізатори, антиокислювачі, консерванти.
Профілактика набряку Квінке
Головним у профілактиці набряку Квінке є припинення контакту з причинними факторами розвитку захворювання.
Має бути дотримано дієту, слід уникати прийому ліків, що провокують алергію, обмежувати контакт з аероалергенами.
Важливою частиною профілактики набряку Квінке є адекватне лікування соматичних захворювань, що провокують розвиток набряку.
Пацієнтам зі спадковим набряком Квінке слід, по можливості, уникати оперативних втручань, травм, респіраторних захворювань, стресових ситуацій.
Можливі ускладнення набряку Квінке
До основних ускладнень набряку Квінке належать:
- асфіксія – головне й найбільш небезпечне ускладнення;
- розвиток генералізованих алергічних реакцій;
- слоновість (постійний значний набряк тканин частини тіла з порушенням лімфообігу);
- у разі частих рецидивів набряку в пацієнтів можуть розвинутися депресивні стани.
Особливості перебігу, діагностики та лікування набряку Квінке в дітей
Хоча принципової різниці в клініці, діагностиці та терапії набряку Квінке в дітей і дорослих немає, варто пам’ятати, що в дитячому віці значно вищий ризик розвитку смертельно небезпечних ускладнень. Не слід займатися самолікуванням і відкладати візит до лікаря. Від цього залежить життя Вашої дитини.