Інсектна алергія (алергія на комах) – це стан, при якому контакт комахи або його метаболітів з організмом людини викликає специфічну реакцію імунної системи. На дану хворобу частіше страждають молоді люди й діти.
Контакт з комахою може привести до токсичних і алергічних наслідків. Ці стани кардинально відрізняються між собою за механізмом виникнення симптомів і методів лікування. Тому важливо на догоспітальному етапі провести коректну диференціальну діагностику.
Токсичний вплив комахи на організм людини пов’язано з дією її отрути. Таким ефектом володіє багато комах, і симптоми можуть виникнути в пацієнтів з нормальним імунітетом.
Зміст
- Причини виникнення інсектної алергії
- Види інсектної алергії
- Симптоми інсектної алергії
- Перша невідкладна (долікарська) допомога при інсектній алергії
- Діагностика інсектної алергії
- Методи лікування інсектної алергії
- Можливі ускладнення інсектної алергії
- Особливості перебігу, діагностики та лікування інсектної алергії в дітей
Причини виникнення інсектної алергії
Інсектна алергія виникає в тих пацієнтів, чий організм уже сенсибілізований до того чи іншого алергену. Перший випадок контакту організму з комахою супроводжується активацією синтезу специфічних антитіл без розвитку клініки захворювання. Наступне потрапляння алергену вже стає причиною алергії.
Які комахи можуть спровокувати алергічну реакцію:
Комахи, що жалять:
- загін перетинчастокрилих (шершні, оси, бджоли, джмелі, мурахи).
Комахи, що не жалять:
- кровососи (комарі, мошки, ґедзі, клопи, воші, блохи);
- кусаються (жуки, таргани);
- не кусаються (мотиль, міль, метелики, сарана, коники).
Алергія виникає:
- при потраплянні отрути або слини при укусах комах;
- при черезшкірному контакті з комахою;
- у разі вдихання частинок комахи (інгаляційний шлях).
- Алергію може викликати як частина комахи (лусочки, лапки, крильця), так і продукти її життєдіяльності (слина, отрута, екскременти).
У більшості випадків захворювання розвивається за 1-2 години після контакту з алергеном. Цей процес називається реакцією гіперчутливості негайного, або I-ого типу. Вона пов’язана з синтезом специфічних антитіл (IgE) і вивільненням біологічно активних речовин і запальних цитокінів. Рідше контакт із комахою викликає реакцію сповільненого типу (з ураженням серця, нирок, судин, центральної нервової системи).
Види інсектної алергії
Залежно від характеру алергічної реакції виділяють наступні форми інсектної алергії:
- місцева;
- системна.
Системна форма інсектної алергії за характером перебігу поділяється на наступні форми:
- легка;
- середньо важка;
- важка;
- анафілактичний шок.
Відповідно до етіологічних факторів виділяють наступні форми інсектної алергії:
- кліщова – найпоширеніша форма інсектної алергії, яка провокується різними видами кліщів (у першу чергу, кліщами домашнього пилу);
- гіменоптерізм – алергія на укуси перетинчастокрилих (одна з найбільш небезпечних форм інсектної алергії з високим ризиком розвитку системних, смертельно небезпечних реакцій);
- ортоптерная алергія – алергічна реакція на комах з сімейства прямокрилих;
- симулідотоксикоз – алергія на укус комах, яка характеризується набряком, гіперемією та свербежем шкіри в місці укусу, а також системною реакцією із залученням до патологічного процесу серцево-судинної системи;
- педерус-дерматит – алергія на кров жуків з роду Педерус, яка специфічно проявляється у вигляді везикульозного дерматиту;
- лепідоптеризм – алергічна реакція на контакт з волосками на тілі метеликів і гусениць, що виявляється у формі контактного дерматиту;
- копровий свербіж – рідкісна форма інсектної алергії, викликана комірним кліщем.
Симптоми інсектної алергії
Після контакту сенсибілізированого організму з алергеном виникає місцева та системна реакція. У місці укусу або перкутанного контакту комахи без пошкодження шкіри з’являється почервоніння, набряк, свербіж, іноді – висип. При високій активності алергену може розвиватися некроз на місці укусу.
Системна алергічна реакція включає такі стани:
- кропив’янка (поліморфні шкірні висипання, сильний свербіж, погіршення загального стану);
- алергічний ринокон’юнктивіт (нежить, чхання, слизові виділення з носа, сльозотеча, світлобоязнь, почервоніння та печіння очей);
- ознаки бронхоспазму (кашель, експіраторна задишка);
- набряк Квінке (набряк підшкірної жирової клітковини обличчя, шиї, гортані, що супроводжується нападами задухи);
- анафілактичний шок (прогресуюче погіршення стану з критичним зниженням артеріального тиску, тахікардією, розладом свідомості).
Якщо розвивається уповільнена імунопатологічні реакція, то вражаються різні органи й системи з відповідною симптоматикою (стан нагадує сироваткову хворобу). Після контакту з комахою часто з’являються такі загальні симптоми, як місцеве та системне підвищення температури, нудота, блювота, запаморочення.
Перша невідкладна (долікарська) допомога при інсектній алергії
Алгоритм дій у разі виникнення життєво загрозливих алергічних станів (генералізована кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок) передбачає:
- негайно викликати служби екстреної медичної допомоги;
- припинити контакт потерпілого з алергеном;
- на місце укусу / контакту покласти холодний компрес;
- при укусі бджоли видалити жало за допомогою пінцета, у жодному разі не можна видавлювати жало.
Діагностика інсектної алергії
Діагностика інсектної алергії передбачає:
- огляд пацієнта (вивчення всього шкірного покриву, проведення пальпації, перкусії та аускультації);
- загальний аналіз крові та сечі;
- імунограма з визначенням специфічного імуноглобуліну Е;
- шкірне алергічне тестування (проводиться в умовах стаціонару під наглядом лікарів);
- ALEX тест – багатокомпонентне алергологічне тестування.
Якщо стан пацієнта важкий, додатково призначаються біохімічний аналіз крові, коагулограма, електрокардіографія, УЗД органів черевній порожнині.
Методи лікування інсектної алергії
Лікування будь-якого алергічного захворювання починається з максимального обмеження або припинення контакту пацієнта з алергеном. Обов’язково всім пацієнтам призначається гіпоалергенна дієта.
Невідкладні заходи при укусі комахи людини з алергією:
- накласти джгут на укушену комахою кінцівку на 15 см вище місця укусу на 20 хвилин;
- якщо є жало, обережно витягти його за допомогою пінцета;
- при порушенні вітальних функцій – невідкладна реанімаційна допомога;
- введення адрено- та симпатоміметиків, глюкокортикостероїдів.
Якщо стан пацієнта стабільний, лікування інсектної алергії включає:
- системні Н1-гістаміноблокатори й глюкокортикоїди;
- для ліквідації шкірних симптомів призначаються топічні глюкокортикостероїдні мазі, креми;
- при наявності ознак бронхоспазму – інгаляції препаратів з бронходилатаційним ефектом;
- проведення алергенспецифічної імунотерапії (у стадії регресії симптомів алергії).
Можливі ускладнення інсектної алергії
Найнебезпечнішим ускладненням інсектної алергії є зупинка дихання та серцевої діяльності в результаті анафілактичного шоку. Без надання медичної допомоги можливий летальний результат.
Особливості перебігу, діагностики та лікування інсектної алергії в дітей
Серед неповнолітніх пацієнтів з інсектною алергією рідше зустрічаються системні алергічні прояви (генералізована кропив’янка, анафілактичний шок). У дітей домінує місцева клінічна картина.