Харчова алергія – це патологічна реакція організму на вживання якісних харчових продуктів або харчових добавок. Даний стан належить до одного з варіантів непереносимості їжі.
Зміст
- Форми непереносимості харчових продуктів
- Причини виникнення харчової алергії
- Симптоми харчової алергії
- Діагностика харчової алергії
- Перша невідкладна (долікарська) допомога при харчовій алергії
- Методи лікування харчової алергії
- Можливі ускладнення харчової алергії
- Особливості перебігу, діагностики та лікування харчової алергії в дітей
Форми непереносимості харчових продуктів
Виділяють наступні форми непереносимості продуктів:
- істинна алергія – патологічний стан, який розвивається із залученням імунокомпетентних клітин та імуноглобулінів (зокрема, імуноглобуліну класу Е);
- псевдоалергія – виникає при вживанні великої кількості продуктів, які здатні активувати надмірну продукцію гістаміну (наприклад, тунець, харчові добавки);
- непереносимість деяких продуктів, асоційована з дефіцитом ферментів (наприклад, при дефіциті лактози спостерігається непереносимість молочних продуктів);
- психогенна реакція на харчові продукти – відмова від деяких продуктів у зв’язку з їхньою «високою калорійністю». Цей стан може призвести до такого психо-аліментарного розладу, як анорексія.
Причини виникнення харчової алергії
Харчова алергія – це імунологічне захворювання. У його патогенезі ключову роль відіграють імуноглобуліни класу Е, які активують синтез біологічно активних речовин і медіаторів запалення. Як і для інших видів алергії, перший контакт харчового алергену супроводжується сенсибілізацією організму, другий – розвитком алергії.
До найбільш поширених харчових алергенів належать:
- коров’яче молоко – причина харчової алергії в дітей у 90% випадків;
- білок курячого яйця;
- соя;
- бобові (арахіс);
- білок, що міститься в рибних харчових продуктах, молюсках, раках;
- злаки (особливо – пшениця);
- прянощі;
- представники сімейства пасльонових;
- фрукти (цитрусові, ананас, диня);
- ягоди (чорниця, ожина);
- овочі (морква, буряк);
- м’ясо;
- шоколад;
- мед;
- різні морепродукти;
- хімічні та натуральні харчові добавки.
Ризик виникнення харчової алергії підвищується за таких обставин:
- спадкова схильність до алергії;
- функціональна й органічна патологія шлунково-кишкового тракту;
- несприятливе екологічне середовище;
- гестози в матері під час вагітності;
- інфекційні хвороби матері під час вагітності;
- прийом антибіотиків матір’ю під час вагітності та грудного годування.
Симптоми харчової алергії
Найчастіше симптомами харчової алергії є:
- атопічний дерматит (почервоніння, свербіж шкіри);
- генералізована кропив’янка (поява еритематозно-папульозної висипки, що свербить);
- ознаки алергічного риніту (закладеність носа, ринорея);
- ознаки алергічного кон’юнктивіту (почервоніння кон’юнктиви, світлобоязнь, сльозотеча);
- бронхоспазм, який проявляється нападами задухи, задишкою, сухим кашлем;
- набряк Квінке (набряк підшкірної жирової клітковини, а також слизових оболонок);
- диспепсичні розлади (біль у животі, нудота, блювота, діарея).
У рідкісних випадках розвивається анафілактичний шок – різке погіршення стану хворого з прогресивним зниженням артеріального тиску.
Діагностика харчової алергії
При діагностиці харчової алергії важливо визначити зв’язок між вживанням потенційного алергену та виникненням перших симптомів захворювання.
Під час загального клінічного огляду визначаються типові ознаки реакції гіперчутливості негайного типу: алергічний висип (кропив’янка) з сильним свербежем, набряк Квінке, прояви алергічного риніту, кон’юнктивіту, бронхообструкції.
Для уточнення діагнозу призначаються наступні лабораторні аналізи:
- загальний аналіз крові (де визначається еозинофілія);
- імунограма (підвищення рівня специфічного імуноглобуліну Е свідчить про наявність атопічного захворювання);
- визначення антигенспецифічних IgE-антитіл;
- ALEX тест – мультикомпонентне алергологічне тестування, яке виявляє сенсибілізацію до 282 алергенів (близько 99% існуючих);
- імуноферментний аналіз (ІФА);
- шкірне алергічне тестування (у разі харчової алергії проводиться рідко, бо є висока ймовірність хибнопозитивного результату);
- елімінаційна проба (виключення з раціону потенційного алергену, ведення харчового щоденника для моніторингу стану пацієнта);
- провокаційні харчові проби;
- копрограма (для виключення патології шлунково-кишкового тракту при диспептичному синдромі).
Перша невідкладна (долікарська) допомога при харчовій алергії
Якщо після прийому препарату в людини виникла харчова алергія у вигляді анафілактичного шоку, слід негайно викликати швидку медичну допомогу. До приїзду швидкої допомоги ВАЖЛИВО виключити вплив алергену на хворого, тобто припинити надходження “винного” продукту. Якщо стан пацієнта критичний, проводиться серцево-легенева реанімація.
Методи лікування харчової алергії
Найбільш ефективним методом лікування харчової алергії є повне виключення алергену з раціону хворого. Пацієнту призначається гіпоалергенна дієта відповідно до рекомендацій алерголога й дієтолога.
Медикаментозне лікування харчової алергії включає такі препарати:
- антигістамінні;
- глюкокортикоїди (призначаються при тяжкому перебігу захворювання, а також у разі еозинофільного гастроентероколіту);
- кромони;
- адрено- та симпатоміметики.
Для купірування диспептичних розладів призначаються:
- гіпоалергенна дієта з метою максимального виключення контакту організму з алергеном;
- сорбенти;
- ферментні препарати;
- прокинетики;
- пробіотики.
Патогенетичне лікування полягає у використанні алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ).
АСІТ дозволяє значно знизити гостроту симптомів, нормалізувати патологічну відповідь імунної системи на контакт організму з алергеном.
Можливі ускладнення харчової алергії
Харчова алергія може ускладнюватися:
- анафілактичним шоком;
- набряком гортані (набряк Квінке);
- генералізованою кропив’янкою.
Ці стани загрожують життю й потребують надання екстреної медичної допомоги.
Особливості перебігу, діагностики та лікування харчової алергії в дітей
Принципової різниці в клінічній картині, діагностиці й лікуванні харчової алергії в дітей і дорослих немає.
Але слід зазначити, що діти більш схильні до алергічних реакцій на незвичні харчові продукти, оскільки їхня імунна та травна системи не повністю дозріли. Під час годування грудним молоком алергія може виникнути в тих випадках, якщо мати вживає продукти, що містять алергени.
Варто враховувати, що провокаційні проби в ранньому дитячому віці (до 3 років) не проводяться. Слід бути більш ретельними в дотриманні гіпоалергенної дієти в дітей. Якщо харчова алергія виникла в немовляти, гіпоалергенна дієта призначається матері. У жодному разі не варто відкладати візит до лікаря за появи перших симптомів алергії на їжу. Це загрожує тяжкими наслідками.