Чому необхідна діагностика алергії
Велика кількість поширених захворювань мають симптоми, що нагадують алергію, але зовсім інші причини, відповідно, різне лікування. Звичайний аналіз крові допомагає побачити, чи дійсно симптоми викликані алергією. Більш того, результат дослідження вірогідно підтверджує або виключає алергію.
Алергічна проба є дуже важливою передумовою для раннього й правильного виявлення та діагностики пацієнтів з респіраторними, шкірними та гастроінтестинальними симптомами.
Будь-якій людині з повторюваними або постійними симптомами, що нагадують алергію, і / або неконтрольованим захворюванням слід пройти алергообстеження.
На сьогодні близько 50% населення мають симптоми, пов’язані з алергією, але лише 25% страждають від IgE-опосередкованої алергії, і багато людей не знають, хворіють вони на алергію чи страждають від якихось інших захворювань.
Кому рекомендована алергодіагностика
Алергодіагностика рекомендується людям будь-якого віку, у яких періодично або постійно наявні такі симптоми:
- закладеність носа або нежить;
- запалення слизової оболонки носа;
- сльозотеча;
- кашель;
- ускладнене дихання;
- сухість і свербіж шкіри;
- висип на шкірі;
- пронос;
- біль у шлунку.
Важливі цілі алергообстеження
Алергообстеження має такі цілі:
- підтвердження або виключення алергії як основної причини захворювання;
- складання плану оптимального лікування та застосування лікарських засобів;
- скеровування до відповідного фахівця;
- виявлення можливої полісенсибілізаціі, до якої схильні 80% пацієнтів з алергією;
- визначення комбінованої сенсибілізації (чутливості до декількох алергенів), наявність якої викликає алергічне запалення.
Методи лабораторної діагностики при алергообстеженні
У комплексній діагностиці алергії важливо не просто визначати один алерген, який, ймовірно, викликає алергічну реакцію, необхідно виявити всі алергени, до яких пацієнт сенсибілізирований.
Діагностична програма з виявлення алергії обов’язково повинна включати низку складових.
Вивчення скарг та анамнезу:
- аналіз скарг;
- вивчення перебігу хвороби;
- виявлення критичного фактора;
- вивчення життя пацієнта з метою виявлення можливих факторів, що впливають на захворювання;
- виявлення схильності пацієнта та його родичів до алергічних захворювань.
Загальний огляд:
- огляд шкірних покривів з вивченням характеру висипу;
- вивчення стану слизових (огляд очей, носа, ротоглотки);
- пальпація шкіри та підшкірної клітковини;
- аускультація серця й легенів з визначенням характерних змін (наявність шумів у серці та хрипів у легенях);
- аналіз характеристик пульсу, серцевих тонів.
Лабораторні аналізи:
- загальний аналіз крові та сечі;
- аналіз калу на яйця гельмінтів;
- біохімічний аналіз крові;
- мікроскопічне дослідження мокротиння;
- імунограма.
Специфічні алергологічні методи дослідження:
- ALEX тест – мультикомпонентне алергологічне тестування;
- вивчення рівня загального та специфічних імуноглобулінів Е;
- елімінаційні тести;
- провокаційні шкірні проби (тести з внутрішньошкірним і нашкірним нанесенням алергенів).
Інструментальні дослідження використовуються при алергічних захворюваннях з ураженням дихальних шляхів (наприклад, бронхіальна астма) і за наявності ускладнень алергічних реакцій:
- рентгенографія грудної клітки;
- пікфлоуметрія;
- спірометрія, бодіплетизмографія (вимір функції зовнішнього дихання);
- провокаційний (бронхоконстрікторний) тест;
- дослідження газового складу крові за допомогою пульсоксиметра.
Важливою складовою діагностики алергій також є консультації суміжних фахівців (офтальмолога, отоларинголога, гастроентеролога, імунолога, пульмонолога, інфекціоніста та інших).
Окремо слід зупинитися на найбільш точних і показових специфічних методах досліджень.
ALEX тест – багатокомпонентне алергологічне тестування, яке повністю розкриває алергологічний профіль пацієнта завдяки панелі з 282 екстрактів і білкових молекул алергенів. Тест визначає показники загального та специфічного імуноглобулінів E до обраних алергенів. За результатами дослідження можна скористатися готовими панелями або скласти індивідуальну залежно від потреб. Метод відрізняється особливою точністю. У складі системи є інгібітор CCDs (Cross-reactive Carbohydrate Determinants), який дозволяє розрізняти справжню алергію та перехресні реакції, а також виключати хибнопозитивні результати.
Елімінаційні тести – це виключення дії алергену та спостереження за станом пацієнта. Якщо після припинення впливу антигену стан людини покращився, то можна стверджувати про участь даного тригера в розвитку алергічної реакції.
Метод шкірного тестування більш тривалий у проведенні, але також високо інформативний. Лікар наносить екстракти алергенів на шкіру, а потім обережно пощипує її, щоб трохи деформувати й екстракт міг потрапити в зовнішній шар шкіри (епідерміс). Якщо в пацієнта реакція на алерген, що міститься в екстракті, досліджувана область стане червоною та з’явиться свербіж. Крім того, алергени можуть вводитися внутрішньошкірно або підшкірно.
Особливості діагностики алергії в дитячому віці
Діагностика алергії в дітей базується на тих же принципах, що й дорослих. Але слід пам’ятати про наявність деяких особливостей. Так, до 3-х років не використовуються провокаційні тести, і навіть для дітей старшого віку вони проводяться з обережністю. Рідше використовуються й інструментальні методи дослідження.
Значимість діагностики алергічних захворювань для пацієнта та лікаря
Знаючи алергени, до яких пацієнт сенсибілізирований (їхнє алергенне навантаження), і знижуючи їхній вплив, ви маєте можливість:
- зменшити симптоматику, знижуючи вплив алергену;
- скласти план ефективного лікування й адекватної допомоги в разі підтвердженої алергії.