Атопічний дерматит – це поліморфологічне хронічне захворювання, що характеризується запаленням шкіри, появою папульозної висипки в типових місцях, еритемою, свербежем. Слово «атопічний» вказує на роль алергічних реакцій у патогенезі захворювання, а «дерматит» – на запалення шкіри. Патологія належить до групи алергічних розладів зі спадковою схильністю. Тому разом зі шкірними проявами можуть виникати інші атопічні хвороби: бронхіальна астма, кропив’янка, алергічний риніт і кон’юнктивіт, набряк Квінке тощо.
«Атопічний дерматит» замінює такі застарілі терміни, як атопічна екзема, синдром атопічної екземи, дифузний нейродерміт, хронічний алергічний дерматит.
Зміст
- Причини виникнення атопічного дерматиту
- Види атопічного дерматиту
- Симптоми атопічного дерматиту
- Діагностика атопічного дерматиту
- Методи лікування атопічного дерматиту
- Можливі наслідки атопічного дерматиту
- Особливості перебігу, діагностики та лікування атопічного дерматиту в дітей
Причини виникнення атопічного дерматиту
Для активації запальних реакцій необхідний вплив тригера. Але останнім часом розглядається значення генетичних факторів у виникненні атопічного дерматиту. Сьогодні виділено понад 20 генів, що детермінують процес алергії в людському організмі. При впливі певних факторів навколишнього середовища запускається каскад реакцій: синтез алергічних антитіл IgE, їхнє прикріплення до імунокомпетентних клітин, що призводить до цитолізу й виділення біологічно активних речовин і прозапальних цитокінів.
Активація алергічного процесу може бути викликана:
- домашнім пилом;
- засобами гігієни;
- харчовими продуктами;
- шерстю тварин;
- пилком рослин;
- кліматичними умовами;
- несприятливими екологічними факторами;
- пасивним курінням;
- психоемоційними стресами.
Види атопічного дерматиту
У медичній практиці виділяють 4 клінічні варіанти атопічного дерматиту:
- Еритематозно-сквамозний. Зустрічається в дітей раннього віку. При цьому типі переважає папульозний висип, шкіра суха, є екскоріації (розчісування шкіри), свербіж.
- Екзематозний. В основному, на нього хворіють діти дошкільного віку. На сухій, набряклій і почервонілий шкірі з’являються папули й везикули, іноді виникають ерозії. Дитину турбує сильний свербіж.
- Пруригоподібний. Більш характерний для дорослих. На сухій шкірі папули вкриваються твердими кірочками, є множинні екскоріації.
- Ліхеноїдний. Найчастіше діагностується в підлітків. Шкіра суха, спостерігається незначна набряклість. Головні ознаки даного типу АД – потовщення шкіри, посилення шкірного малюнка й лущення.
Виділяють наступні стадії розвитку атопічного дерматиту:
- Початкова: почервоніння й набряклість шкіри щік, незначне лущення.
- Стадія виражених змін: розширюються межі й локалізація поліморфних (різних видів) елементів висипання, набряклості, почервоніння, з’являються розчісування й лусочки.
- Гостра (симптоми яскраво виражені).
- Підгостра (поява розчісувань).
- Хронічна (потовщення папул і розвиток пігментації).
- Стадія ремісії:
- а) повна (зникнення симптомів);
- б) неповна (значне послаблення симптомів хвороби).
- Повне клінічне одужання.
За ступенем тяжкості захворювання виділяють:
- Легкий ступінь тяжкості: незначне почервоніння шкірного покриву, лущення, набряк (вихід рідини через стінки судин в область запалення), поодинокі елементи висипки, помірний свербіж. Загострення – 1-2 рази на рік, ремісія – 6-8 місяців.
- Середній ступінь тяжкості: множинні осередки ураження, виражений набряк, помірний свербіж. Загострення – 3-4 рази на рік, ремісія – 2-3 місяці.
- Важкий ступінь тяжкості: виражений свербіж, велика кількість осередків ураження з глибокими тріщинами, ерозії. Загострення – понад 5 разів на рік, ремісія – неповна, близько 1-1,5 місяців.
Симптоми атопічного дерматиту
Визначено три основні клінічні критерії атопічного дерматиту:
- поява перших ознак патології в ранньому віці;
- ксероз (сухість) шкіри;
- визначення атопії в розвитку захворювання.
У дітей переважає екзематозний і еритематозно-сквамозний тип атопічного дерматиту. Висип представлений папулами, які спочатку з’являються на обличчі, потім поширюються на волосяну частину голови, шию, розгинальні поверхні кінцівок. Спостерігається почервоніння й набряк шкіри, сильний свербіж в області висипань. Папули внаслідок фізичного впливу (найбільш часто – розчісування) руйнуються, формуючи великі ранові поверхні, які служать вхідними воротами для приєднання вторинної бактеріальної флори. Ерозії покриваються кірочками.
У пацієнтів старшого віку домінує пруригоподібний і ліхеноїдний тип атопічного дерматиту. Суха шкіра потовщується, шкірний малюнок посилюється, відзначається лущення, свербіж, зони депігментації або гіперпігментації. Така форма атопічного дерматиту локалізується, в основному, у природних складках (на згинальних поверхнях кінцівок).
Діагностика атопічного дерматиту
Діагностика атопічного дерматиту проводиться за наступним алгоритмом:
- Збір скарг та анамнезу пацієнта.
- Загальний огляд шкірного покриву.
- Лабораторні аналізи – найважливіший блок обстеження. За їхньої допомоги підтверджується алергічна природа захворювання, що є важливим критерієм для постановки діагнозу АД:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- біохімічний аналіз крові;
- імунограма;
- аналіз крові на IgE імуноферментними або іншими серологічними методами.
- Шкірні алергічні проби – специфічні методи дослідження, які використовуються лише для діагностики алергічних захворювань. Шляхом введення потенційного алергену під (або на) шкіру спостерігають за реакцією.
- ALEX (Allergy Explorer) тест – комплексний тест, який виявляє рівень загального й специфічного до багатьох алергенів імуноглобуліну Е. Виявляє сенсибілізацію до 282 алергенів і дозволяє обмежитися одним аналізом, повністю розкриває алергологічний профіль пацієнта. Можна вибрати готові стандартні панелі або створити індивідуальну для пацієнта залежно від проявів хвороби й регіону проживання. Дозволяє диференціювати перехресні реакції та справжню алергію.
- Елімінаційна дієта – виключення з раціону продукту, який, можливо, є харчовим алергеном.
Методи лікування атопічного дерматиту
Основна мета лікування – усунути фактор, що провокує алергію.
Місцевий догляд за шкірою включає в себе:
- дотримання гігієни;
- використання гіпоалергенних миючих засобів, м’яких мочалок;
- одяг повинен бути лише з натуральних матеріалів;
- шкіру потрібно постійно зволожувати за допомогою спеціальних кремів і мазей;
- у деяких випадках застосовуються протизапальні засоби на рослинній основі, глюкокортикоїдні мазі;
- фототерапія – опромінення шкіри «корисним» спектром ультрафіолетових променів, що дозволяє досягти ефективної регресії патологічного процесу.
Системне лікування атопічного дерматиту складається з елімінаційної терапії, антигістамінних, імуномодулюючих препаратів, гормональної терапії, антибактеріальних засобів (у разі появи пустульозної висипки).
Можливі ускладнення атопічного дерматиту
Можливі наслідки атопічного дерматиту:
- алергічний риніт, кон’юнктивіт;
- бронхіальна астма, астматичний статус;
- набряк Квінке;
- анафілактичні реакції;
- піодермія (гнійне ураження шкіри);
- вірусна інфекція;
- грибкове ураження.
Особливості перебігу, діагностики та лікування атопічного дерматиту в дітей
Перші прояви атопічного дерматиту з’являються в дитячому віці. У дітей переважає екзематозний та еритематозно-сквамозний тип атопічного дерматиту, у підлітків і дорослих – пруригоподібний та ліхеноїдний.
Діагностика й лікування атопічного дерматиту в дітей і дорослих проводяться однаково. Але слід пам’ятати, що вибір лікарських засобів та їхнє дозування для дітей проводиться індивідуально.