Анафілактичний шок – найважча, смертельно небезпечна форма алергії. У разі анафілактичного шоку в патологічний процес дуже швидко втягуються практично всі органи й системи організму. Стан хворого стрімко погіршується, й без правильного лікування пацієнт може померти.
Зміст
- Причини розвитку анафілактичного шоку
- Симптоми анафілактичного шоку
- Діагностика анафілактичного шоку
- Лікування анафілактичного шоку
- Можливі ускладнення анафілактичного шоку
- Особливості перебігу, діагностики та лікування анафілактичного шоку в дітей
Причини розвитку анафілактичного шоку
Хоча анафілактичний шок може бути спровокований практично будь-яким алергеном, найчастіше це захворювання виникає при контакті з:
- харчовими продуктами;
- лікарськими засобами;
- отрутою комах при укусах.
Найчастіше анафілактичний шок викликають такі продукти:
- горіхи (як деревні, так і земляний горіх (арахіс));
- морепродукти (наприклад, креветки, лобстери тощо);
- молоко (у першу чергу, коров’яче, набагато рідше – молоко інших тварин);
- яйця (найчастіше курячі);
- зернові продукти (пшениця, ячмінь, жито тощо);
- бобові (найчастіше соя).
Анафілактична реакція на укуси комах найчастіше виникає при контакті з представниками сімейства перетинчастокрилих:
- бджолами;
- шершнями;
- осами;
- мурахами.
З лікарських засобів найбільш небезпечні препарати наступних груп:
- антибіотики;
- препарати біологічного походження (вакцини, препарати крові);
- хіміотерапевтичні засоби;
- протизапальні препарати;
- рентгеноконтрастні речовини.
Іноді анафілактичний шок можуть спричинити фізичні фактори зовнішнього середовища.
Симптоми анафілактичного шоку
Анафілактичний шок є найважчою формою алергії з одночасним блискавичним ураженням практично всього організму.
У першу чергу виникають зміни в місці контакту хворого з алергеном. Протягом короткого проміжку часу процес генералізується, уражається більшість життєво важливих органів і систем, з’являються кардіо-васкулярний, бронхопульмональний, церебральний і абдомінальний синдром, зміни на шкірі. Найчастішими симптомами анафілактичного шоку є:
- поліморфний висип на шкірі (з’являючись на місці контакту з тригерним фактором, він швидко поширюється по всьому тілу);
- свербіж і печіння шкіри;
- нудота й блювота;
- пронос;
- біль у животі;
- ускладнення прийому їжі та рідини;
- набряк шиї, глотки й гортані;
- порушення дихання;
- різке зниження тиску (гіпотонія);
- прискорене серцебиття (тахікардія);
- порушення свідомості (аж до коми).
Діагностика анафілактичного шоку
У разі анафілактичного шоку попередній діагноз завжди ставиться клінічно. Лише після надання пацієнту першої допомоги та стабілізації його стану можуть проводитися лабораторні та інструментальні дослідження.
Клінічна діагностика включає ретельний огляд пацієнта й аналіз симптомів. Якщо пацієнт здатний відповідати на питання або поруч є хтось із його близьких і знайомих, дуже стисло збирається анамнез хвороби, алергологічний та сімейний анамнези, аналізуються скарги.
Інструментальні та лабораторні аналізи спрямовані на оцінку загального стану хворого й виявлення тригерних алергічних факторів. Дані методи досліджень включатимуть:
- аналізи крові та сечі;
- імунограму;
- імуноблот;
- визначення загального та специфічних імуноглобулінів Е;
- ЕКГ;
- УЗД;
- рентгенографію.
Слід зазначити, що такі специфічні діагностичні тести, як шкірні скарифікаційні проби, у гострий період анафілактичного шоку ніколи не проводяться у зв’язку з можливістю погіршення стану пацієнта. Для виявлення критичного алергену в цей період захворювання може проводиться ALEX тест, який не потребує додаткового впливу на організм цілого ряду потенційно небезпечних речовин.
У разі неможливості проведення ALEX тесту можуть використовуватися провокаційні проби, але лише після настання ремісії захворювання.
Проведення специфічних алергологічних досліджень є принциповою та вкрай важливою складовою діагностичної програми алергологічних захворювань. Лише точно знаючи речовини й фактори, що спричинили в пацієнта анафілаксію, можна попередити появу шоку в майбутньому, виключивши можливість контакту з тригерним фактором.
Лікування анафілактичного шоку
Сьогодні практично єдиним достатньо ефективним засобом лікування анафілактичного шоку є ін’єкція адреналіну (епінефрину). Також дуже важливим є припинення впливу на організм тригерного фактора.
У разі критичного порушення дихання проводяться реанімаційні заходи. При ураженні серцево-судинної системи використовуються засоби для підтримки діяльності серця та кровоносної системи. Одночасно пацієнт отримує антигістамінні препарати й кортикостероїди, які дозволяють нормалізувати діяльність імунної системи.
Можливі ускладнення анафілактичного шоку
Смерть є найстрашнішим наслідком анафілактичного шоку. Чим довше пацієнт не отримує адекватного лікування, тим вище ризик летального результату.
Якщо у вас з’явилися симптоми анафілактичного шоку, негайно зверніться по медичну допомогу. Від цього залежить ваше життя.
Крім того, навіть у разі своєчасного лікування анафілактичний шок може ускладнюватися подальшим порушенням діяльності життєво важливих органів і систем, уражених в активній фазі захворювання.
Особливості перебігу, діагностики та лікування анафілактичного шоку в дітей
У дитячому віці найчастішою причиною анафілактичного шоку є харчові продукти. Варто відзначити, що ризик розвитку анафілактичного шоку в дітей нижче, ніж у дорослих. У дитячому віці алергія частіше буває в легкій формі. Але в разі розвитку шоку ризик летального результату для дітей вище, ніж для дорослих.