Алергія на пил – це захворювання, що виникає в результаті контакту організму з пилом. Випадки алергії на пил були описані понад 300 років тому, але лише в 1964 році фахівцям вдалося встановити першопричину цього захворювання.
Найчастіше алергія на пил асоціюється з побутовим пилом і викликана кліщами Dermatophagoides pteronyssinus і Dermatophagoides farinae. Вони живуть у запорошених приміщеннях, населених людьми.
Зміст
- Причини виникнення алергії на пил
- Симптоми алергії на пил
- Діагностика алергії на пил
- Лікування алергії на пил
- Можливі ускладнення алергії на пил
- Особливості перебігу, діагностики та лікування алергії пил у дітей
Причини виникнення алергії на пил
Головною причиною розвитку алергії на пил є кліщі Dermatophagoides pteronyssinus і Dermatophagoides farinae. Також вона може розвиватися внаслідок наявності в пилу екскрементів тарганів, шерсті й лупи тварин, часток пір’я птахів, целюлози з книг (алергія на бібліотечний пил).
Треба враховувати, що до алергії на пил схильні люди з генетичною схильністю до будь-яких алергічних захворювань.
Симптоми алергії на пил
Пацієнти скаржаться на:
- часте чхання, що виникає після контакту з пилом;
- нежить;
- сльозотечу;
- почервоніння очей;
- свербіж, печіння й дискомфорт в області очей;
- світлобоязнь;
- почервоніння ділянок шкіри;
- свербіж шкіри.
Діагностика алергії на пил
Діагностика алергії на пил включає:
- Ретельний збір анамнезу та скарг пацієнта. Особливо слід звернути увагу на наявність причинно-наслідкового зв’язку між перебуванням у запорошених приміщеннях і розвитком симптомів алергії;
- ретельний огляд пацієнта;
- загальні клінічні обстеження (аналізи крові, сечі);
- імунограму;
- провокаційні шкірні проби;
- ALEX тест.
Лікування алергії на пил
Лікування алергії на пил слід починати з ліквідації або, принаймні, мінімізації контакту з алергеном.
Для цього рекомендовано:
- штори замінити на жалюзі;
- відмовитися від одягу з хутра;
- обмежити кількість м’яких іграшок у помешканні;
- часто проводити ретельне вологе прибирання будинку;
- обмежити кількість кімнатних рослин або ретельно за ними доглядати (запобігати накопиченню на листках пилу);
- усі вентиляційні отвори в будинку слід прикрити спеціальними фільтрами;
- книги краще зберігати в шафах із дверцятами;
- по можливості, використовувати зволожувачі повітря з функцією очищення.
Пацієнтам призначається гіпоалергенна дієта.
Медикаментозна терапія включає антигістамінні препарати та глюкокортикоїди при тяжкому перебігу захворювання.
Усе ширше використовується алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ), яка передбачає поступове введення в організм пацієнта алергену в невеликій кількості.
Можливі ускладнення алергії на пил
Наслідки алергії на пил:
- бронхіальна астма;
- вторинне інфікування (бактеріальний кон’юнктивіт, риніт);
- атопічний дерматит;
- екзема;
- набряк Квінке;
- анафілактичний шок (дуже рідко).
Особливості перебігу, діагностики та лікування алергії на пил у дітей
Принципової різниці в клініці, діагностиці та лікуванні алергії на пил у дитячому і дорослому віці немає. Але слід пам’ятати, що діти більш сприйнятливі до впливу зовнішніх факторів, що підвищує ризик ускладнень алергії на пил.