Алергія на плісняву (алергія на цвіль, алергія на плісняві грибки) – це активація захисних механізмів організму в результаті потрапляння в нього спор грибків. Грибки плісняви – це мікроорганізми, які живуть у середовищі з підвищеною вологістю й температурою. Також пліснява може вражати рослини та харчові продукти. Але небезпеку являє не сам грибок, а його спори.
За допомогою спор відбувається розповсюдження й розмноження грибка. Ці елементи невидимі неозброєним оком, оскільки їхні розміри не перевищують 10 мікронів. Спори грибків плісняви легко розносяться на великі відстані від первинного осередку існування. Навіть генеральне вологе прибирання приміщення не може повністю усунути ці мікроорганізми та їхні спори. Тому організм людини знаходиться під постійним впливом алергену, що істотно ускладнює перебіг і лікування захворювання.
Алергія на плісняву проявляється по-різному: у вигляді респіраторних розладів, шкірної патології, захворювань очей.
Зміст
- Причини виникнення алергії на плісняву (грибок)
- Симптоми алергії на плісняву (грибок)
- Діагностика алергії на плісняву (грибок)
- Лікування алергії на плісняву (грибок)
- Можливі ускладнення алергії на плісняву (грибок)
- Особливості перебігу, діагностики та лікування алергії на плісняву (грибок) у дітей
Причини виникнення алергії на плісняву (грибок)
Спори грибків плісняви – це алерген, який може потрапляти в організм різними шляхами, але найчастіше – інгаляційним і перкутанним (через шкіру). Але не в усіх розвивається алергія на плісняву. Дане захворювання вражає людей з генетичною схильністю до будь-яких алергічних захворювань (наприклад, якщо близькі родичі хворіють на бронхіальну астму, кропив’янку чи іншу алергічну патологію). Ризик активації імунопатологічного процесу підвищується, коли людина контактує з можливим осередком проживання грибків плісняви (наприклад, опале листя, заражені грибком сільськогосподарські культури). Якщо в людини слабкий імунітет, алергія розвивається швидше, а її перебіг важчий.
Як правило, ізольована алергія на плісняву виникає рідко. Найчастіше спори грибків плісняви – це один з алергенів, що провокують алергічне захворювання.
Симптоми алергії на плісняву (грибок)
Основний шлях потрапляння спор грибків плісняви в організм – інгаляційний. Тому симптоматика пов’язана з патологією респіраторного тракту. Пацієнти скаржаться на:
- сухий кашель (рідше – вологий);
- задишку експіраторного характеру, яка вказує на спазм бронхів;
- напади задухи;
- свистячі хрипи при аускультації.
Спори грибків плісняви подразнюють слизову оболонку носа й кон’юнктиви очей. У таких пацієнтів виникають ознаки алергічного ринокон’юнктивіту:
- нежить (слизові виділення з носа);
- чхання;
- почервоніння очей;
- свербіж носа й очей;
- світлобоязнь;
- сльозотеча.
Оскільки очі й ніс дуже сверблять і пацієнт постійно їх тре, існує ризик вторинного бактеріального зараження. Цьому також сприяє зниження імунітету. У хворих з алергією на плісняву при пероральному потраплянні спор грибка з харчовими продуктами можливі шкірні та гастроентерологічні розлади. Шкірні патологічні елементи, в основному, представлені уртикарним висипом. Гастроентерологічні симптоми включають нудоту, блювоту, біль у животі, порушення стула.
Діагностика алергії на плісняву (грибок)
Діагностика алергії на плісняву включає:
- Ретельний збір анамнезу та скарг пацієнта. Якщо наявні типові алергічні ознаки, які з’являються після контакту зі спорами грибка плісняви та зникають після зміни оточення, потрібно запідозрити алергію. Крім того, наявність алергічного захворювання в близьких родичів – сприятливий фактор розвитку захворювання.
- Загальні клінічні обстеження. у загальному аналізі крові часто підвищується рівень еозинофілів. Сеча – без змін.
- Специфічні алергологічні дослідження. Результати імунограми дозволяють визначити характер імунопатологічного процесу. Також проводяться шкірні проби з алергеном (в умовах стаціонару, у стадії ремісії захворювання).
- ALEX тест – мультикомпонентне алергологічне тестування.
- При бронхіальній астмі, що виникла на тлі алергії на плісняву, проводиться спірографія (для визначення обструкції бронхів та її зворотності).
Лікування алергії на плісняву (грибок)
Лікування алергії на плісняву починається з ліквідації контакту з алергеном. Для цього рекомендовано:
- періодично проводити ретельне вологе прибирання будинку, особливо в місцях з високою вологістю (ванна кімната, кухня);
- стежити за станом фільтрів кондиціонерів;
- обмежити кількість кімнатних рослин (вони часто стають ареалом зростання грибків плісняви);
- використовувати одноразові засоби для вологого прибирання;
- якщо в приміщенні підвищена вологість повітря, слід використовувати спеціальні осушувачі;
- зберігати овочі та фрукти в холодильнику або поза житловим приміщенням;
- усі вентиляційні отвори в будинку слід прикрити спеціальними фільтрами.
Пацієнтам з будь-якою алергією призначається гіпоалергенна дієта.
Повністю виключити вплив алергену не завжди вдається. Тому важливим аспектом лікування алергії на плісняву є медикаментозна терапія антигістамінними препаратами (при важкому перебігу патології – глюкокрикоїдними препаратами). Найбільш ефективний метод лікування алергічних захворювань – це алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ). Вона передбачає поступове введення в організм пацієнта винного алергену в невеликій кількості. Імунна система через деякий час пристосовується до нього. Після такої терапії наступні контакти пацієнта зі спорами грибка НЕ будуть супроводжуватися алергічною реакцією.
Можливі ускладнення алергії на плісняву (грибок)
Наслідки алергії на плісняву:
- бронхіальна астма;
- алергічний кон’юнктивіт з переходом у бактеріальний (гнійний);
- шкірні захворювання (атопічний дерматит, екзема);
- набряк Квінке;
- анафілактичний шок (рідко).
Особливості перебігу, діагностики та лікування алергії на плісняву (грибок) у дітей
У дитячому віці організм вразливіший до впливу зовнішніх факторів. Як наслідок, зростає ризик розвитку ускладнень алергії на плісняву. Крім того, слід пам’ятати про необхідність ретельніше підходити до підбору терапевтичної тактики для лікування дітей.