Аллергия

Алергічний кон’юнктивіт

Алергічний кон’юнктивіт – це захворювання, яке є одним з клінічних варіантів алергії та характеризується запаленням кон’юнктивальної оболонки ока. Останнім часом спостерігається стійка тенденція до підвищення захворюваності на алергічні патології. Це пояснюється наявністю в навколишньому середовищі безлічі тригерів, які постійно контактують з організмом: екологічні фактори, пилок рослин, побутові хімікати, агресивні миючі засоби, харчові продукти. Повністю виключити їх з життя нереально, тому імунна система вже сенсибілізованого організму постійно знаходиться в умовах ризику розвитку імунопатогенетичної реакції.

При алергічному кон’юнктивіті важливо почати своєчасне лікування, оскільки в даному стані часто приєднується вторинна бактеріальна флора.

Зміст

  1. Причини виникнення алергічного кон’юнктивіту
  2. Причини активації алергічного кон’юнктивіту
  3. Види алергічного кон’юнктивіту
  4. Симптоми алергічного кон’юнктивіту
  5. Діагностика алергічного кон’юнктивіту
  6. Методи лікування алергічного кон’юнктивіту
  7. Профілактика алергічного кон’юнктивіту
  8. Можливі ускладнення алергічного кон’юнктивіту
  9. Особливості перебігу, діагностики та лікування алергічного кон’юнктивіту в дітей

Причини виникнення алергічного кон’юнктивіту

Алергічний кон’юнктивіт – це захворювання, розвиток якого детерміновано взаємодією двох факторів: генетичної схильності та провокуючого тригера (алергену). Індивідуальна чутливість організму до певних факторів навколишнього середовища виникає за наявності деяких генів, дефектів генів або їхньої комбінацій. Тому в розвитку алергічного кон’юнктивіту має місце спадковість, у результаті якої пацієнт отримує від одного з батьків «неправильну генетичну інформацію». Вона є «плацдармом» для активації алергічних реакцій.

Але для запуску каскаду складного патогенетичного механізму потрібний вплив тригера – алергену. Після першого контакту провокуючого фактора з організмом настає сенсибілізація імунної системи, і лише після другої «зустрічі» виникає захворювання.

Причини активації алергічного кон’юнктивіту

 Виділяють наступні причини розвитку захворювання:

Види алергічного кон’юнктивіту

Алергічний кон’юнктивіт буває:

Залежно від клінічного перебігу алергічний кон’юнктивіт може бути:

Патогенетична класифікація алергічного кон’юнктивіту:

Симптоми алергічного кон’юнктивіту

Симптоми алергічного кон’юнктивіту включають:

Діагностика алергічного кон’юнктивіту

Діагностика алергічного кон’юнктивіту складається з декількох послідовних етапів:

  1. Аналіз скарг, алергологічного та сімейного анамнезу, визначення контакту пацієнта з алергеном.
  2. Огляд. При обстеженні звертають увагу на одночасне ураження обох очей, почервоніння, набряк, сльозотечу. Лікар обов’язково досліджує всю поверхню шкіри, оскільки кон’юнктивіт часто поєднується з іншими алергічними хворобами: кропив’янкою, атопічним дерматитом.
  3. Лабораторні аналізи. Діагностично важливими є результати загального аналізу крові, імунограми, ALEX (Allergy Explorer) тесту – комплексного тесту, який використовується в діагностиці алергічних реакцій і охоплює понад 200 алергенів. Оскільки тригером алергії може стати глистяна інвазія, обов’язково призначається аналіз калу на яйця гельмінтів та ентеробіоз. Бактеріологічне дослідження слізної рідини проводиться в разі приєднання вторинної бактеріальної флори.
  4. Шкірні алергічні проби. Основна їхня мета – визначення алергену з метою його подальшого виключення з життя пацієнта.

Методи лікування алергічного кон’юнктивіту

Після постановки діагнозу алергічного генезу важливо максимально виключити вплив потенційного алергену на організм. Для цього призначається гіпоалергенна дієта, усувається контакт з побутовими та іншими тригерами.

Одним з методів патогенетичного лікування алергічного кон’юнктивіту є алергенспецифічна терапія. У результаті введення в організм невеликих доз алергену настає звикання імунної системи, після чого повторна «зустріч» з тригером залишиться непоміченою.

Медикаментозна терапія включає в себе застосування місцевих і системних препаратів. Для місцевого лікування використовують антигістамінні препарати, засоби, що інгібують руйнування тучних клітин, судинозвужувальні носові краплі (при наявності супутнього риніту), протизапальні, імуномодулюючі засоби, глюкокортикоїди, вітамінні краплі.

Системне лікування проводиться при тяжкому перебігу кон’юнктивіту та складається з антигістамінних препаратів, імуномодуляторів.

Профілактика алергічного кон’юнктивіту

Головним у профілактиці алергічного кон’юнктивіту є зведення до нуля можливості контакту з алергеном (тригерним фактором). Важливою частиною профілактики алергічного кон’юнктивіту є алергенспецифічна імунотерапія. Профілактичні заходи дозволяють знизити ризик розвитку алергічного кон’юнктивіту та уникнути ускладнень.

Можливі ускладнення алергічного кон’юнктивіту

Наслідком приєднання бактеріальної флори на тлі скомпрометованої імунної системи є гнійний кон’юнктивіт з утворенням абсцесу й флегмони ока. Алергічне ураження ока часто стає причиною зниження зору. Можливе поширення запалення на інші оболонки ока й такі ускладнення, як кератит, склерит, увеїт, іридоцикліт.

Крім того, слід пам’ятати, що алергічний кон’юнктивіт – це один з багатьох варіантів атопії, оскільки імунна система пацієнта вже скомпрометована. Алергічний кон’юнктивіт може супроводжуватися бронхіальною астмою, кропив’янкою, набряком Квінке, анафілактичною реакцією.

Особливості перебігу, діагностики та лікування алергічного кон’юнктивіту в дітей

У цілому, відмінностей у симптоматиці, діагностиці та лікуванні алергічного кон’юнктивіту в дітей і дорослих немає. Але слід бути обережним при підборі медикаментів для лікування алергічного кон’юнктивіту в дітей. Багато препаратів мають обмеження за віком і протипоказані для прийому дітьми.